Прикра поразка. Зокрема тому, що «Минай» повністю переграв суперника, створив хорошу кількість моментів. Але господарі свій чи не єдиний шанс використали, а ми – ні. І повертаємося з Луцька без очок.
Мабуть, цей стадіон у цьому місті для нас таки нещасливий. Тут ми програвали «Волині» в Першій лізі, «Львову» в минулому сезоні УПЛ і тепер «Вересу». Хоч і зовсім на це не заслуговували.
В цій грі традиційно тренерський штаб Василя Кобіна вирішив не змінювати схему, яка приносила успіх в перших турах. Але самих гравців змінив – у порівнянні з останньою грою було аж 6 змін. Знову грали в 3 центрбеки, 2 латералі, 2 опорників (Хахльов-Петрусенко), а Селезньову з атакуючими діями допомагали Кобак та Кулієв.
В першому таймі наша команда діяла акуратно, але гостро і повністю володіла ініціативою. «Минайці» були в курсі як гратиме «Верес», тому надійно перекрили фланги та пресікали їхні лонгболи, таким чином не давали розгортатися їх вертикальним атакам.
В свою чергу рівняни грали відверто низьким блоком, тому коли втрачали м’яча, то зустрічали нас на своїй половині поля великою кількістю гравців. Нашим хлопцям, звісно, було складно протидіяти такій грі, але вони старалися і час від часу розкривали зонний захист господарів. І в першому таймі ми значно переграли суперника за моментами, володіючи більшу частину часу м’ячом.
Так, на 15 хвилині Кулієв отримав чудовий розрізний пас від Лиховидька і дотиком переправив м’яча на Селезньова – якби встиг Євген, то завершував би ударом у пусті ворота, але захисник його випередив.
За такої гри великого значення набули стандарти – і з них ми також загрожували. На 29-ій розіграли кутовий і м’яч від захисника «Вереса» полетів на дальню до Багайоко. На жаль, Чато не зорієнтувався в епізоді та пробив вище.
А ще ми турбували господарів з дальніх ударів – такі були у Хахльова та Горіна, але м’яч після їх ударів летів вище.
Другий тайм розпочався з нашої атаки: Ельдар Кулієв завдавав удару з лівого флангу – і м’яч полетів у дальню дев’ятку. До голу не вистачило зовсім трохи. А забий ми на початку тайму, все могло б бути інакше…
Ключовий епізод стався на 59 хвилині. Горін віддавав спокійну передачу назад Кучеру, але Данило м’яча не зупинив і він покотився у ворота. Наш голкіпер його зупинив, але ціною вільного удару з пару метрів. Той момент «Верес» не реалізував (пробили мимо), але у наступній атаці забив – очевидно, закарпатці просто ще не відійшли від попереднього шоку, адже нічого не віщувало біди…
На 61-ій хвилині ми пропустили атаку, яка закінчилась голом нашого екс-форварда Роберта Гегедоша – 0:1.
Ми могли зрівняти дуже швидко – Білоног, який вийшов на заміну, нав’язав у штрафній боротьбу захиснику «Вереса» і той зіграв рукою. Пенальті взявся реалізовувати сам Дмитро, але не переграв з точки воротаря господарів.
Мабуть це остаточно морально пригнітило команду, адже до 60 хвилини здавалося що все йде по плану. Далі ми володіли м’ячом, намагалися позиційно атакувати, але новачок УПЛ вже не хотів віддавати подаровану їм перемогу. Рахунок ще міг зрівняти Кулієв, але йому не пощастило.
На жаль, поступаємося в матчі, в якій зовсім не програли по самій грі. Але господарі були ефективнішими в атаці. Сподіваємося, що в наступних іграх станемо тільки сильнішими.
«Верес» – «Минай» 1:0
Голи: Гегедош, 60 (1:0)
«Верес»: Когут, Солдат, Мірошник, Гончаренко, Нємчанінов, Полюлях (Кльоц), Кучеров, Є. Пасіч (Дахновський), Гегедош (Гечев), Г. Пасіч (Тимофєєнко), Сергійчук (Панасенко)
«Минай»: Кучер, Лиховидько, Книш (Гончар), Горін, Матіч (Векляк), Кулієв, Кобак (Білоног), Селезньов (Ахмедзаде), Хахльов, Петрусенко, Багайоко (Синьогуб)
Попередження: Сергійчук, Кучеров – Горін, Кулієв
Вилучення: Дахновський
Арбітр: Анатолій Абдула (Харків)
Луцьк, стадіон «Авангард»
