Останній домашній матч в році для нашої команди вийшов невдалим. Хоч таким його вважати і не хочеться. Із чинним чемпіоном України та лідером цьогорічного УПЛ ми билися гідно. І цілком могли виривати нічию, забий бодай один гол в другому таймі. Це був гідний бій, який змусив заповнений «Авангард» аплодувати нашій команді.
Як ми знаємо, Ігор Леонов не надто полюбляє міняти тактичну схему. Так і цього разу ми вийшли грати проти «Динамо» з 4-2-3-1. Тільки тепер Книш вийшов зі старту, а Хахльов знову замінив Месхі в опорній зоні. Лінія захисту залишилася тою самою.
Перший тайм був за іменитими гостями. Вони володіли м’ячом, диктували темп, атакували позиційно. Стартове хвилювання та тиск «Динамо» призводив до помилок в обороні – і якщо на 8 хвилині Циганков нас пробачив, пробивши біля стійки, то на 11-ій ми допустили помилку в штрафній і нам призначили пенальті. Вирок реалізував Циганков.
Ще через 5 хвилин рахунок міг подвоїти Гармаш, пробивши в поперечину. Витримавши тиск, «минайці» потрохи почали грати сміливіше – ми стали чіткіше оборонятися (так, гості атакували, але вже не так гостро), не дозволяючи гостям розгулювати у нашій штрафній і час від часу починали набіги у чужу штрафну. Шкода, але не виходив останній пас і декілька вдалих виходів з оборони в атаку підопічні Луческу переривали на своїй фінальній треті поля.
А ось після перерви все змінилося. І саме «Минай» почав диктувати умови на полі! Ми стали грати агресивніше, швидше і почали вигравати більше єдиноборств. І стали набагато гострішими в атаці. Грали краще за учасника Ліги чемпіонів!
На 60-ій хвилині ми могли зрівнювати рахунок: Книш з Гончаром обігралися на фланзі і вивели Ахмедзаде на хорошу позицію у штрафній – він пробив повз дальній кут через рикошет Шабанова.
Ще через хвилину Гончар навішував на Селезньова, і м’яч після його удару головою повільно полетів у дальній кут – на жаль, його зупинила стійка, а добивання заблокували.
На 70-ій хвилині після навісу з флангу «динамівці» порушили правила на Ахмедзаде, але арбітр після перегляду ВАР не призначив пенальті, хоч і міг.
В останні 10 хвилин «Динамо» трохи відсунули гру від своїх воріт і провели ряд атак, але «Минай» не здався. І вже на 94 хвилині матчу Месхі мав зрівнювати рахунок. Селезньов навісив у штрафну, Кулієв продовжив на Месхі, той бив з розвороту у дальній кут, але…мимо.
А у наступній атаці «Динамо» забило ще – 0:2.
Програємо, але дорікнути хлопцям за це мабуть ніхто не захоче. Ми гідно билися і змусили переживати чемпіонів. Лише фарт завадив нам взяти очки у останньому домашньому матчі року.
Сподіваємося, що пощастить у останніх двох виїзних матчах 2021-го. Наступна гра 5 грудня з «Олександрією».
«Минай» – «Динамо» 0:2
Голи: Циганков, 12 з пенальті (0:1), Шапаренко, 90 (0:2)
«Минай»: Кучер, Синьогуб, Семенко (Матіч), Горін, Гончар, Петрусенко, Хахльов (Месхі), Кулієв, Білоног (Селезньов), Ахмедзаде (Коваленко), Книш (Кобак)
«Динамо»: Бущан, Сидорчук, Вербич (Де Пена), Шапаренко, Шабанов, Циганков (Антюх), Миколенко, Гармаш (Шкурін), Забарний, Буяльський, Кендзьора (Караваєв)
Попередження: Горін – Вербич, Де Пена
Арбітр: Олексій Деревінський (Хмельницький)
Ужгород, «Авангард»
