Президент “Минаю” Валерій Пересоляк ексклюзивно для ua-football прокоментував скандальний епізод у матчі “Чорноморець” – “Минай”, під час якого зазнав травми Андрій Булеза. А ще пройшовся по керівництву суддівського корпусу УАФ.
– Як почувається Андрій Булеза? Відео кадр з його травмою виглядав дуже моторошно…
– Якщо нам моторошно дивитись на це, уявіть що пережив юний футболіст. Андрій у розпачі, постійно відчуває біль. Лікарі досі встановлюють діагноз. Але вже зрозуміло, що там все складно. І ми на тривалий термін втратили основного гравця.
«НОВОХАТНІЙ ПОКАЗАВ СВОЮ НЕКОМПЕТЕНТНІСТЬ»
– Тобто, ви переконані, що Васильєв все ж навмисно фолив у тому епізоді?
– Не думаю, що навмисно, але очевидно, що порушив правила. Я не експерт у суддівстві, але зібравши велику кількість думок спеціалістів, зробив однозначний висновок – фол і картка Васильєву (яка картка – тут думки розійшлися). Мої знайомі, арбітри з досвідом і чинні судді пояснюють: так Васильєв зіграв у м’яч і далі вдарив по нозі Булези. Якби він вибив м’яч, то рішення Новохатнього було б правильне. Але м’яч то залишився перед нашим гравцем, і якби не фол, то Андрій міг продовжити атаку і забити. Плюс є фактор наслідку від цього необережного фолу Васильєва. В таких випадках рефері одразу враховує під час винесення вироку, що далі трапилося з постраждалим. Якщо щось серйозне, то відповідно і покарання винуватцю таке ж серйозне.
Згадайте бодай пам’ятний момент дворічної давнини, коли воротар Зорі Васіль йшов на перехоплення вибив чисто м’яч, але приземлився на форварда Олімпіка і зламав йому ногу. Тоді суддя Балакін так само, спочатку не поставив навіть фол, але глянув ВАР, побачив перелом і вилучив голкіпера. А ось у нашому випадку Новохатній показав свою некомпетентність.
«ДУЖЕ НИЗЬКО – БРЕХАТИ НА ТАКОМУ РІВНІ, СЕНЬЙОР ЛУЧІ»
– Ви так коректно намагаєтесь висловлюватись… Пригадується той же президент Олімпіка Гельзін, котрий набагато радикальніше діяв, коли судді помилялися на користь суперників його команди…
– В експресивних діях немає сенсу! Хоч арбітраж після кожного туру підштовхує нас до радикальних дій! Такої кількості результативних помилок я не пригадаю в історії наших чемпіонатів. І Минай страждає найбільше. Найприкріше, що клуби УПЛ не мають жодного важеля впливу на те, щоб отримати якісне суддівство. Наприклад, нам досі не зрозуміло, яким чином карають арбітрів за грубі помилки.
– Так була ж нещодавно зустріч представників клубів з керівниками суддівського корпусу. Чому ви прямо не запитали про це Лучі чи Ріццолі?
– Ми якраз запитували про це. Говорили про конкретний випадок, коли в шостому турі арбітр Бондаренко грубо помилився, це визнав комітет і ніби покарав його. Лучі почав стверджувати, що на місяць забанив арбітра і сказав, що для судді робота відеоасистентом рефері – це покарання! Бо головним у полі він отримує гонорар 39 тисяч грн, а ВАР – 6 тисяч. Що маємо по факту: Лучі цинічно нас зробив клоунами. Усіх присутніх на зустрічі. По-перше, Бондаренко дійсно не судив місяць, але за той час у вересні відбулося тільки два тури, на яких він працював ВАР, а далі знову був головним у полі на матчі Кривбас – Рух. Ну і по-друге, ми підняли документи, подивилися суму, яку клуб конкретно оплачує за послуги персоналу фургону ВАР, і виявили цифру 55 тисяч грн. Тобто, якщо навіть п’ятеро людей отримують по 6 тисяч, ніяк не виходить у сумі 55. Очевидно, що відеоасистент отримує достойний гонорар. Нікому не ліземо у кишеню, але це дуже низько – брехати на такому рівні, сеньйор Лучі.
– Що далі? Що ви маєте на увазі, коли кажете про радикальні дії?
– З кожним туром після чергового «перфомансу» суддів виникає питання: кому потрібен такий футбол? Вболівальникам – ні, футболістам, котрих «вбивають» на полі – ні, власникам клубів – ні. Чи варто в нього інвестувати? Сподіваємось, президенти клубів на колективних зустрічах знайдуть якесь рішення цих проблем. Інакше, наш футбол продовжить котитись у прірву.